Операція «Павутина», під час якої дрони атакували одразу кілька баз стратегічної авіації РФ, завдала удару по авіаційній складовій російської ядерної тріади. Під ним опинилися літаки Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160, здатні нести ядерну зброю, які Росія не зможе відновити – швидко або взагалі.
- Наскільки серйозними є ці втрати для російської ядерної тріади – фізично і репутаційно?
- І чи змінює це баланс стримування, на який спирається ядерна доктрина РФ?
Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Росія зробила цю гілку тріади легітимною ціллю для українських атакМар’яна Буджерин
«Росія сама наразилася на таку атаку, тому що фактично використовувала стратегічні бомбардувальники в театрі бойових дій як конвенційну зброю. Таким чином Росія сама поставила під загрозу цю гілку тріади, зробила її легітимною ціллю для українських атак, адже армія РФ використовує їх для бомбардування України», – каже у коментарі Донбас Реалії старша наукова співробітниця проєкту з управління атомом Гарвардського Центру Белфера Мар’яна Буджерин.
Ядерна тріада – це система озброєння, яка включає три різні способи запуску ядерної зброї:
- з суші – міжконтинентальні балістичні ракети (МБР). Їх запускають з шахт або мобільних установок;
- з повітря – стратегічні бомбардувальники, що несуть крилаті ракети або ядерні бомби;
- з моря – підводні човни, озброєні балістичними ракетами.
Система стримування передбачає, що у разі потенційної ядерної атаки країна може відповісти з будь-якого з цих трьох компонентів. Навіть якщо ворог знищить частину арсеналу, вона зможе завдати удару у відповідь, використавши інший тип озброєння. Це має стримати потенційного супротивника від нападу, адже він знає: повністю знищити ядерну зброю противника превентивним ударом неможливо.
На відміну від ядерної тріади США, де всі три компоненти мають однакову вагу, в російських силах стримування найбільш важливу роль відігравали балістичні ракети наземного базування. Вони не постраждали внаслідок спецоперації СБУ, втім, втрата чи пошкодження літаків все одно завдала Росії збитків: фінансових і більшою мірою репутаційних, зазначає експертка.
Супутникові знімки підтверджують, що українські дрони влучили в російські літаки
Фізичні наслідки
Точної цифри втрачених бомбардувальників наразі немає. Україна заявляє про щонайменше 40 літаків, російські ЗМІ наводять меншу цифру.
«До 15% діючих літаків російської стратегічної авіації знищено, і ще не менше буде списано через значні пошкодження. В підсумку третина бойового складу стратегічної авіації Росії або втрачена, або виведена з ладу на тривалий період», – зазначає у коментарі Донбас Реалії експерт із питань авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України Валерій Романенко.
За підрахунками, які він наводить, Росія мала:
- 35-40 бомбардувальників Ту-22М3 (загалом їх до 60);
- до 30 – Ту-95МС (в цілому їх приблизно 55-58);
- 16 літаків Ту-60, з яких у бойовому стані перебувало 7-8 одиниць. Загалом виходить 72-78 машин.
Це вкрай відчутні втратиВалерій Романенко
«Візьмемо максимальну кількість – 90 бойових літаків. З них на сьогодні підтверджено повне знищення 11 машин. Велика кількість знаходиться на авіаремонтних заводах. Це вкрай відчутні втрати», – каже Романенко.
Схожу думку висловлює і Мар’яна Буджерин. «Навіть якщо це, як пишуть у російських медіа, 10–12 одиниць – це вже вагома втрата», – каже вона.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
Більшість уражених літаків – Ту-95. За словами експертки, це найстаріший бомбардувальник у флоті, який стоїть на бойовому чергуванні повітряних сил РФ, який вперше літав ще під час Корейської війни.
Він був модернізований наприкінці 80-х років, але потужності з будівництва таких літаків втрачені. А заміна бомбардувальників – проблема для військово-промислової оборонки, переконана співрозмовниця. Зокрема – у фінансовому аспекті, адже бомбардувальники у ядерній тріаді – дорогий і обмежений ресурс.
«Виробництво цих літаків припинилося. Росія розглядала можливість відновити випуск іншого стратегічного бомбардувальника, Ту-160, на Казанському авіаційному заводі, але наразі цього не відбулось. Тепер постає питання: як замістити ці стратегічні бомбардувальники? Наскільки на це зараз спроможна Росія? Ту-160 набагато дорожчі у виробництві і експлуатації, ніж Ту-95. Коли кажуть, що Росія зазнала збитків на 7 мільярдів – то це тільки вартість того, що було знищено. Те, що треба вкласти, щоб замінити таку саму кількість бомбардувальників, – ймовірно, набагато більше коштів. Плюс час», – каже наукова співробітниця Гарвардського Центру Белфера.
Репутаційні наслідки
Росія неодноразово використовувала ядерний арсенал як головний аргумент у геополітиці й відвертий шантаж.
Те, що російські бомбардувальники розміщувалися під відкритим небом, не в захищених ангарах, на думку Мар’яни Буджерин, свідчить про те, що командування російської армії думало, ніби може абсолютно безкарно, нахабно поводитися, і за це не отримає нічого у відповідь. Однак ці бомбардувальники виявилися вразливими і незахищеними.
Загалом роль авіації у ядерній тріаді полягає в тому, що вона є більш життєздатним компонентом, ніж, приміром, ракети, які базуються у шахтах, і які мають взяти на себе перший удар. Це нерухомі цілі, розташування яких відоме противнику. Якщо у разі потенційного нападу супротивник знешкодить наземний компонент, залишаються підводні човни та бомбардувальники.
Авіація швидко здіймається в небо, тож її розташування уже не так легко вирахувати.
«Їх (бомбардувальників – ред.) зберігається достатньо багато для того, щоби можна було завдати secure second strike (впевненого другого удару – ред.) противнику, який зважився атакувати першим. Тобто не існує варіанту, що супротивник одним ударом знищить весь ядерний потенціал. Бо навіть, якщо йому вдасться пошкодити всі МБРи, все одно залишаються інші дві гілки тріади. І от зараз виглядає, що не треба превентивного ядерного удару – вся ідея того, що авіаційна гілка є менш вразливою, знівельована українською атакою», – пояснює Мар’яна Буджерин.
За словами екпертки, це має наслідки не лише для Росії, а й інших ядерних країн, які будують свою стратегію стримування на наявності secure second strike.
Операція «Павутина» – сигнал для США, НАТО, Ізраїлю – переосмислити захист стратегічних об’єктів, вважає Валерій Романенко.
Нині носієм засобів ураження є не стратегічний бомбардувальник, а звичайна фура з дронамиВалерій Романенко
«Це серйозні репутаційні втрати, бо вони змусили задуматися весь світ, як зараз загалом обороняти стратегічні об’єкти: не лише військові, а й інфраструктурні. Адже нині носієм засобів ураження є не стратегічний бомбардувальник, а звичайна фура з дронами», – зауважує авіаекперт.
У Страткомі США, ймовірно, уже розробляють нові доктрини захисту стратегічної авіації: спеціальні ангари, системи захисту від дронів, нові стандарти розміщення літаків, припускає Буджерин. Однак чим далі заховані літаки, тим довший час їхньої реакції на попередження про потенційний ядерний удар: наприклад, спершу потрібно відкрити ангар, вивезти звідти літак і підготувати його. Тобто це новий виклик, як убезпечити авіаційну складову тріади, який ще доведеться осмислити світові.
А головний аспект, на думку співрозмовників Донбас Реалії, – неядерна Україна змогла змінити правила гри у великій ядерній політиці. І це, як зазначає Мар'яна Буджерин, «іронія долі», яка «вносить корективи у всю світову систему ядерного стримування».
Міністерство оборони Росії увечері 1 червня заявило про атаку українських FPV-дронів на аеродроми в Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській і Амурській областях, назвавши її «терактом», внаслідок якого «сталося загоряння кількох одиниць авіаційної техніки».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС .РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум